Протягом декількох років в Польщі діє Закон, що обмежує торгівлю в неділю та святкові дні, вказані в Законі, а саме:
- 1 січня – Новий рік,
- 6 січня – Свято трьох царів,
- Перший день Великодня,
- Другий день Великодня,
- 1 травня – Державне свято,
- 3 травня – Національне свято Конституції 3 травня,
- перший день Зелених свят,
- день Тіла Христового,
- 15 серпня – Успіння Пресвятої Богородиці,
- 1 листопада – День всіх святих,
- 11 листопада – День Незалежності Польщі,
- 25 грудня – перший день Різдва Христового,
- 26 грудня – другий день Різдва Христового,
- субота, що передує першому дню Великодня.
Обмеження торгівлі означає, що в неділю та зазначені дні не дозволяється здійснювати торгівельну діяльність, за винятком діяльності торгових точок, вказаних у Законі (серед яких автозаправні станції, аптеки, пекарні, поштові відділення, кафе-морозиво, торгівля сувенірами).
Заборона торгівлі в інших, не зазначених у ст. 6 Закону торгових точках не поширюється на торгівлю, що здійснюється особисто підприємцем, який є фізичною особою (який не може до роботи в неділю залучати працівників або осіб, які виконують роботу на підставі цивільно-правових договорів). Порушення заборон, встановлених Законом, карається штрафом.
При цьому, в Законі зазначено декілька неділь в році, в які торгівля не обмежена (її не стосуються заборони, встановлені в Законі).
Правова підстава:
ЗАКОН від 10 січня 2018 р. про обмеження торгівлі в неділю та святкові дні, а також в деякі інші дні (зведений текст Законодавчий Вісник за 2024 р., поз.449)
ЗАКОН від 18 січня 1951 р. про неробочі дні, зведений текст Законодавчий Вісник за 2020 р., поз. 1920.
Інформація актуальна станом на: .
Редакція порталу докладає всіх зусиль, щоб представлений контент відповідав законодавству, був актуальним (станом на дату публікації, вказану на кожній підсторінці) та корисним для користувачів. Ми залишаємо за собою право на те, що контент, розміщений на порталі, носить виключно інформаційний характер і лише загалом представляє суть порушених питань. Він не є консультаціями чи юридичними висновками в окремих випадках і не повинен бути єдиною підставою для прийняття рішень щодо вирішення конкретних правових проблем. Для отримання індивідуальної правової допомоги необхідно звернутися за консультацією до кваліфікованих осіб.