Правила, описані нижче, застосовуються до трудових відносин, але не до цивільно-правових договорів (наприклад, договір доручення або договір на виконання робіт). Примітка: У цивільно-правових договорах відпустки та вихідні дні можуть регулюватися за волевиявленням сторін, але якщо сторони не регулюють ці питання, положення Кодексу законів про працю не застосовуються.
Робочий час
Робочий час у Польщі становить 8 годин на день і 40 годин на тиждень. Регуляції передбачають різні системи та графіки роботи – допустимо працювати 12 годин на добу, а в деяких ситуаціях – 16 годин (спостереження за приладами або перебування в режимі очікування на роботу), або навіть 24 години (захист людей, охорона майна, пожежна служба та рятувальні служби). Також допускається система переривчастого робочого часу та система погодинного робочого часу.
Наднормова робота є прийнятною. За понаднормову роботу передбачена додаткова винагорода або додатковий вільний від роботи час. Законодавство також регулює роботу в нічний час і в неробочі дні.
Деякі категорії працівників (наприклад, батьки маленьких дітей) мають право, на їхнє прохання, працювати в обраній системі робочого часу.
Положення передбачають спеціальні норми у сфері робочого часу для окремих категорій працівників (наприклад: неповнолітніх, інвалідів, вагітних жінок).
Правова підстава:
Ст. 1421, ст. 148, ст. 2002 Закону від 26 червня 1974 р. Кодекс законів про працю (зведений текст Законодавчий Вісник за 2023 р., поз. 1465, за 2024 р., поз. 878, 1222);
Ст. 15-16 Закону про професійну та соціальну реабілітацію та працевлаштування осіб з інвалідністю (зведений текст Законодавчий Вісник за 2024 р., поз. 44, 858, 1089, 1165, 1494).
Періоди відпочинку
Як правило, працівник має право на 11 годин безперервного відпочинку протягом доби та мінімум 35 годин безперервного відпочинку на тиждень (у деяких ситуаціях – мінімум 24 години).
Працівники мають право на перерви, включені в робочий час, кількість яких залежить від робочого часу в даний день. Якщо працівник працює мінімум 6 годин у даний день, він має право на одну перерву тривалістю 15 хвилин, якщо робочий час перевищує 9 годин – це дві перерви по 15 хвилин кожна, а якщо перевищує 16 годин – це три перерви по 15 хвилин.
Правова підстава:
Cт.132-134 Закону від 26 червня 1974 р. Кодекс законів про працю (зведений текст Законодавчий Вісник за 2023 р., поз. 1465, за 2024 р., поз. 878, 1222);
Право на додаткову перерву (15 хвилин) надається особам з інвалідністю середнього або тяжкого ступеня, а матері, які годують груддю, мають право на дві півгодинні перерви, включені в робочий час (або 45 хвилин, якщо вони годують більше однієї дитини).
Правова підстава:
Особи з інвалідністю: ст. 17 Закону про професійну та соціальну реабілітацію та працевлаштування осіб з інвалідністю (зведений текст Законодавчий Вісник за 2024 р., поз. 44, 858, 1089, 1165, 1494)
Жінки, які годують грудьми: ст. 187 Закону від 26 червня 1974 р. Кодекс законів про працю (зведений текст Законодавчий Вісник за 2023 р., поз. 1465, за 2024 р., поз. 878, 1222)
Відпустки працівників
Надаються працівникам (тобто особам, які працюють на основі трудового договору). Ми розрізняємо кілька видів відпусток та звільнень, більшість з яких оплачуються та зараховуються до вислуги років. Закон визначає, які відпустки та звільнення є безоплатними та не зараховуються до вислуги років.
Розмір оплачуваної щорічної відпустки може становити 20 днів (для працівника зі стажем роботи менше 10 років) або 26 днів (для працівника зі стажем роботи щонайменше 10 років). Не можна відмовитися від права на відпустку.
До періоду роботи працівника відноситься час навчання в школі і періоди попереднього працевлаштування, в тому числі за кордоном.
Якщо працівник був прийнятий на роботу протягом календарного року, він має право на 1/12 відпустки за кожен відпрацьований місяць.
Якщо працівник працює неповний робочий день, він має право на відпустку у розмірі, пропорційному розміру свого робочого часу. Неповні дні відпустки округлюються до одного дня.
Відпустка, що припадає на даний рік, повинна надаватися відповідно до плану відпусток, але може надаватися повністю або розділятися на частини (принаймні одна частина яких повинна забезпечувати працівнику безперервний 14-денний відпочинок).
Відпустка, не використана в даному календарному році, може бути використана до кінця вересня наступного року. У разі невикористання відпустки повністю або частково, з огляду на припинення або закінчення трудових відносин, працівник має право на грошовий еквівалент.
Правова підстава:
Ст. 152-1741Закону від 26 червня 1974 р. Кодекс законів про працю (зведений текст Законодавчий Вісник за 2023 р., поз. 1465, за 2024 р., поз. 878, 1222).
Відпустка на вимогу
Частина наявної у працівника відпустки у розмірі до 4 днів протягом календарного року може бути надана на вимогу працівника, про що повідомляється не пізніше дня початку відпустки. Це означає, що працівник не зобов’язаний заздалегідь узгоджувати цю відпустку з роботодавцем, він може нею скористатися, наприклад, у разі непередбаченої необхідності.
Правова підстава:
Ст. 1672 Закону від 26 червня 1974 р. Кодекс законів про працю (зведений текст Законодавчий Вісник за 2023 р., поз. 1465, за 2024 р., поз. 878, 1222).
Відпустки у зв’язку з особливими подіями
У важливих життєвих питаннях, таких як власне весілля, народження дитини або смерть близької людини, працівник має право на додаткові дні відпустки. Обставини, що є причиною до такої відпустки, повинні бути задокументовані. Трудове законодавство також передбачає інші причини звільнення від роботи (наприклад, у випадку донорства крові, обов’язкової явки до суду або органу державної влади).
Детальні регуляції містяться в Положенні Міністра праці та соціальної політики про порядок виправдання відсутності на роботі та надання працівникам звільнення від роботи (Законодавчий Вісник за 2014 р., поз. 1632).
Відпустки для навчання
Якщо працівник підвищує свою професійну кваліфікацію з ініціативи або за згодою роботодавця, він має право на відпустку з цією метою навчання у розмірі, визначеному Кодексом законів про працю.
Неоплачувані відпустки
За письмовим запитом працівника роботодавець може надати працівникові неоплачувану відпустку. Така відпустка не зараховується до вислуги років.
Відпустка для догляду
Надається у розмірі 5 днів на рік для забезпечення особистого догляду або підтримки члена сім’ї чи особи, яка проживає в тому ж самому домогосподарстві, і потребує догляду або підтримки з огляду на серйозні медичні причини.
Відпустки по догляду за дитиною
Положеннями Кодексу законів про працю також передбачено спеціальні відпустку, пов’язану з вихованням дітей, які описані нижче.
Декретна відпустка
Вона коливається від 20 тижнів (при народженні однієї дитини) до 37 тижнів (при народженні п’яти і більше дітей під час одних родів). Надається з розрахунку у повних тижнях. Мати повинна використовувати мінімум 14 тижнів (з яких максимум 6 тижнів до передбаченої дати пологів), а решту може використати батько.
У особливих випадках – наприклад, хвороба, смерть матері дитини, залишення дитини матір’ю, батько або іншим член найближчої сім’ ї дитини – може використати більшу частину декретної відпустки.
Відпустка для батька по догляду за дитиною
Батько має право на додаткові 2 тижні відпустки по догляду за дитиною, якими він може скористатися в перші 12 місяців життя дитини. Він може використати її повністю або в двох частинах, кожна з яких триває тиждень.
Правова підстава:
Ст. 1823 Закону від 26 червня 1974 р. Кодекс законів про працю (зведений текст Законодавчий Вісник за 2023 р., поз. 1465, за 2024 р., поз. 878, 1222).
Відпустка по догляду за дитиною
Працівникам-батькам надається відпустка по догляду за дитиною загалом 41 тиждень або 43 тижні (залежно від кількості дітей народжених під час одних пологів). У разі важкої хвороби або інвалідності дитини відпустка триває довше.
Загальний розмір відпустки може бути розділений між батьками, але кожен з батьків має виключне право взяти 9 тижнів відпустки по догляду за дитиною. Відпустка по догляду за дитиною надається одноразово або не більше ніж в 5 частинах, не пізніше кінця календарного року, в якому дитині виповнюється 6 років.
Правова підстава:
Ст. 1821 Закону від 26 червня 1974 р. Кодекс законів про працю (зведений текст Законодавчий Вісник за 2023 р., поз. 1465, за 2024 р., поз. 878, 1222).
Відпустки по догляду за хворою дитиною
Надається працівникам, які працюють не менше 6 місяців, до 36 місяців, для використання обома батьками (але кожен з батьків має виключне право на 1 місяць цієї відпустки). Відпустку необхідно використовувати до кінця календарного року, коли дитині виповнюється 6 років.
У зв’язку із станом здоров’я дитини, що підтверджується листом непрацездатності або ступенем інвалідності, якщо дитина потребує особистого догляду працівника, може бути надана додаткова відпустка по догляду за дитиною тривалістю до 36 місяців (на строк не більше, ніж до досягнення дитиною 18-річного віку).
Відпустка безкоштовна.
Правова підстава:
Ст. 186 Закону від 26 червня 1974 р. Кодекс законів про працю (зведений текст Законодавчий Вісник за 2023 р., поз. 1465, за 2024 р., поз. 878, 1222).
Інформація актуальна станом на: .
Редакція порталу докладає всіх зусиль, щоб представлений контент відповідав законодавству, був актуальним (станом на дату публікації, вказану на кожній підсторінці) та корисним для користувачів. Ми залишаємо за собою право на те, що контент, розміщений на порталі, носить виключно інформаційний характер і лише загалом представляє суть порушених питань. Він не є консультаціями чи юридичними висновками в окремих випадках і не повинен бути єдиною підставою для прийняття рішень щодо вирішення конкретних правових проблем. Для отримання індивідуальної правової допомоги необхідно звернутися за консультацією до кваліфікованих осіб.