Прописка підтверджує фактичне проживання в помешканні. Це адміністративна дія і не дає жодних прав на займане приміщення. Обов’язок прописки поширюється на всіх осіб, які проживають в Польщі – як на громадян Польщі, так і на іноземців. Ви можете прописатись в управлінні гміни за місцем проживання або через Інтернет, з застереженням, що можливість прописки через Інтернет поширюється лише на громадян Польщі та громадян ЄС та EFTA та членів їхніх сімей. Інші особи можуть прописатись в управлінні, пред’явивши документ, що підтверджує їхнє право перебувати в Польщі. Законом визначені терміни щодо прописки:
- для іноземців – громадян країн ЄС або EFTA або Швейцарської Конфедерації (та їхніх найближчих членів сім’ї) – зобов’язання щодо прописки виникає для постійного або тимчасового перебування тривалістю більше трьох місяців, і має бути виконане не пізніше 30-го дня з дати прибуття до місця проживання;
- для іноземців, громадян інших країн, ніж зазначені вище – зобов’язання щодо прописки виникає не пізніше 4-го дня, починаючи з дати прибуття до місця постійного або тимчасового проживання.
Увага! Якщо власник приміщення не бажає підтверджувати факт проживання в ньому особи, про це слід повідомити управління гміни, в якому знаходиться нерухомість. Тоді орган проведе розслідування, щоб визначити, чи дійсно особа проживає в приміщенні. Якщо ця обставина підтвердиться, орган ухвалить рішення про прописку.
Правова підстава:
Закон від 24 вересня 2010 р. про облік населення (Законодавчий Вісник за 2024 р., поз. 736, 854).
Детальна інформація про процедуру прописки іноземців разом з переліком необхідних документів.
Інформація актуальна станом на: .
Редакція порталу докладає всіх зусиль, щоб представлений контент відповідав законодавству, був актуальним (станом на дату публікації, вказану на кожній підсторінці) та корисним для користувачів. Ми залишаємо за собою право на те, що контент, розміщений на порталі, носить виключно інформаційний характер і лише загалом представляє суть порушених питань. Він не є консультаціями чи юридичними висновками в окремих випадках і не повинен бути єдиною підставою для прийняття рішень щодо вирішення конкретних правових проблем. Для отримання індивідуальної правової допомоги необхідно звернутися за консультацією до кваліфікованих осіб.