Національна віза з метою репатріації

Репатріант – це особа, яка прибула на територію Польщі на підставі національної візи, виданої з метою репатріації з наміром постійного проживання в Польщі.

Правова підстава:
Закон від 9 листопада 2000 р. про репатріацію (зведений текст Законодавчий Вісник за 2022 р., поз. 1105).

Умови отримання візи для репатріації (повинні виконуватися спільно):

Постійне проживання на території нинішньої Республіки Вірменія, Азербайджанської Республіки, Грузії, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Узбекистану або азіатської частини Російської Федерації до набрання чинності Законом (тобто до 1 січня 2001 р.)
Польське походження

Визнання в якості особи польського походження вимагає виконання двох умов (в сукупності):

Щонайменше один з батьків або бабусь і дідусів або двоє прабабусь і прадідусів особи були польської національності
Підтвердження зв’язків з польськістю

Польське походження має бути підтверджене шляхом надання документів, виданих польськими державними або церковними органами влади, органами влади колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, які стосуються заявника або його батьків, бабусь і дідусів, прадідів. Це можуть бути, наприклад,

польські документи, що посвідчують особу,
акти цивільного стану або виписи з них,
записи про хрещення, що підтверджують зв’язки з польськістю;
документи, що підтверджують службу в польській армії, які містять запис, що інформує про польську національність;
документи, що підтверджують факт депортації або ув’язнення, які містять інформацію про польську національність;

Національна віза з метою репатріації також може бути видана дружині/чоловіку та нащадкам особи, яка відповідає умовам репатріації (до четвертого ступеня), а також дружині/чоловіку цих нащадків, якщо ці особи мають намір приїхати до Польщі разом з репатріантом.

Видача національної візи для репатріації неповнолітній дитині, яка перебуває під батьківською владою (опікою) репатріанта, вимагає згоди іншого з батьків.

Якщо неповнолітній особі виповнилося 16 років, для оформлення візи також потрібна її згода.

Якщо другий з батьків не дає згоди на набуття дитиною польського громадянства (що є результатом перетину кордону на підставі національної візи, виданої для репатріації), а при цьому дитина залишається під батьківською владою особи, яка хоче скористатися процедурою репатріації, на таку дитину можна отримати дозвіл на постійне проживання в Польщі (відповідна заява додається до заяви на отримання національної візи для репатріації). Дозвіл на постійне проживання також може бути виданий дружині/чоловіку репатріанта, що має намір поселитися в Польщі разом з репатріантом, і в той же час – не бажає звертатися за візою для репатріації, наслідком якої є отримання польського громадянства в момент перетину кордону. Компетентним органом, який видає або відмовляє у видачі дозволу на постійне проживання є Голова Управління у справах іноземців. Дозвіл на проживання видається або обмін карт тимчасового/постійного перебування, здійснюється воєводою, компетентним за місцем проживання іноземця.

Правова підстава:
Закон від 9 листопада 2000 р. про репатріацію, зведений текст Законодавчий Вісник за 2022 р., поз. 1105.
У сфері дозволу на проживання та карт тимчасового/постійного перебування: положення розділів VI та VII Закону від 12 грудня 2013 р. про іноземців (зведений текст Законодавчий Вісник за 2024 р., поз. 769, 1222, 1688)

Формальні перешкоди для отримання національної візи для репатріації:

втрата польського громадянства, набутого шляхом репатріації або
репатріація з території Республіки Польща або Польської Народної Республіки на підставі угод про репатріацію, укладених у 1944–1957 роках Республікою Польща або Польською Народною Республікою з Білоруською Радянською Соціалістичною Республікою, Українською Радянською Соціалістичною Республікою, Литовською Радянською Соціалістичною Республікою або Союзом Радянських Соціалістичних Республік до однієї з держав-учасниць цих угод, або
діяльності на шкоду основним інтересам Республіки Польща, під час перебування за межами Республіки Польща або
Участь у порушеннях прав людини (поточних або минулих), або
дані особи знаходяться в Шенгенській інформаційній системі з метою відмови у в’їзді, або
цього вимагають міркування національної оборони або безпеки або захисту безпеки та громадського порядку, або
дані особи знаходяться у списку іноземних громадян, перебування яких на території Республіки Польща є небажаним.

Правова підстава:
ст. 10a Закону від 9 листопада 2000 р. про репатріацію, зведений текст Законодавчий Вісник за 2022 р., поз. 1105.

Отримання національної візи з метою репатріації

Процес отримання репатріаційної візи складається з декількох етапів.

Особа, зацікавлена в отриманні репатріаційної візи, заповнює та подає заяву консулу Республіки Польща разом з документами (заяву необхідно подавати особисто, крім випадків, коли консул відступить від цієї вимоги – в особливих випадках, обґрунтованих особистою ситуацією особи). Заява подається на спеціальній формі, додаються документи, зазначені у ст. 10b абз. 4 Закону про репатріацію. Заява, що містить формальні недоліки, буде повернута для доповнення протягом 30 днів;
Консул перевіряє надану інформацію, заяву та документацію (робить ксерокопії наданих документів), проводить співбесіду з заявником та приймає рішення про визнання або відмову у визнанні заявника особою польського походження;
Якщо рішення, прийняте в п. 2 позитивне (заявник визнається особою польського походження), консул надсилає заяву разом з рішенням відповідному Міністру Внутрішній справ з метою отримання дозволу на видачу візи для репатріації. Міністр отримує інформацію про заявника від Головного коменданта Прикордонної служби, Головного коменданта Поліції, Голови Агентства внутрішньої безпеки та, у разі необхідності, Голови Розвідувальної служби, Президента Інституту національної пам’яті – Комісії з переслідування за злочини проти польського народу або воєводи;
Після отримання згоди міністра документи повертаються консулу.
Заявник надає докази, що підтверджують наявність або забезпечення умов для оселення, тобто наявність джерел доходу та житла або місця в центрі для репатріантів. Цей доказ не потрібен у випадку неповнолітніх та осіб, які мають право на пенсійні права на території Республіки Польща.

Документом, що підтверджує наявність умов для оселення, є документ, що підтверджує право власності на житлове приміщення на строк не менше 12 місяців та заява про прийняття на роботу або трудовий договір строком не менше 12 місяців.

Доказом, що підтверджує забезпечення умов для оселення, є один з наступних документів:

Рішення Урядового уповноваженого з питань репатріація про надання місця в адаптаційному центрі для репатріантів (видається протягом 3 років з дати прийняття консулом рішення про право видачі їм національної візи для репатріації, термін може бути продовжений на два роки, якщо в центрі відсутні місця);
Рішення місцевої ради гміни, що містить зобов’язання надати умови для оселення на строк не менше двох років;

або

заява (декларація) громадянина Польщі, юридичної особи або організаційної одиниці без правосуб’єктності, з місцезнаходженням на території Республіки Польща, що містить зобов’язання надати умови для оселення на строк не менше 2 років. При цьому заява громадянина Польщі може стосуватися виключно нащадків або братів і сестер цієї особи.
Після виконання всіх умов консул видає візу для репатріації (візова наклейка в паспорті). Віза дійсна протягом 12 місяців. Впродовж цього часу має відбутися прибуття до Польщі.

Правова підстава:
Ст. стаття 10b Закону від 9 листопада 2000 р. про репатріацію, зведений текст Законодавчий Вісник за 2022 р., поз. 1105.

Увага! Особа, яка не має житла та джерела доходу або місця в центрі, але відповідає іншим умовам для репатріації, консул видає рішення про право на видачу їм національної візи для репатріації. Компетентний Міністр Внутрішніх справ може скасувати це рішення у випадках, зазначених у ст. 11 абз. 2 Закону про репатріацію.

Кандидат на репатріацію отримує від консула інформацію про можливості забезпечення житлом та засобами до існування, зібрану Урядовим уповноваженим з питань репатріації.

Правова підстава:
Ст. 11 Закон від 9 листопада 2000 р. про репатріацію, зведений текст Законодавчий Вісник за 2022 р., поз. 1105.

Формальності після прибуття до Польщі

Реєстрація актів цивільного стану (народження, шлюб), а також їх переклад на польську мову, підготовлений присяжним перекладачем у польському Відділі реєстрації актів цивільного стану. – Ця реєстрація може бути проведена до прибуття до Польщі через консула. Кандидат на репатріацію, після пред’явлення документів, що підтверджують наявність або забезпечення умов оселення, може звернутися до консула з метою підготовки польських актів цивільного стану (консул пересилає заяву разом з документами до керівника Відділу реєстрації актів цивільного стану, обраного репатріантом);
Отримання підтвердження отримання польського громадянства у Воєводському управлінні (на підставі паспорта з вклеєною візою та після пред’явлення копій актів цивільного стану, отриманих у польському Відділі реєстрації актів цивільного стану;
Отримання посвідчення особи (заява в Міській раді або Раді Гміни)
Реєстрація адреси (прописка) (Міська рада або Рада Гміни за місцем проживання)
Присвоєння номера PESEL (Міська рада або Рада Гміни за місцем проживання)

Набуття польського громадянства

Набуття громадянства відбувається в момент перетину кордону на підставі національної візи, виданої для репатріації.

У разі визнання репатріантом, набуття громадянства відбувається в день винесення рішення про визнання репатріантом, якщо це рішення стає остаточним.

Правова підстава:
Ст. 4 і 16c Закону про репатріацію

Визнання репатріантом

Визнання репатріантом – це процедура, подібна до процедури отримання національної візи з метою репатріації, але призначена для осіб, які на момент подання заяви на отримання статусу репатріанта проживають або раніше проживали в Польщі. Заява про визнання репатріантом розглядається воєводою, компетентним за передбачуваним місцем проживання в Польщі. Визнання іноземця репатріантом призводить до набуття польського громадянства в день винесення рішення про визнання репатріантом, якщо це рішення стало остаточним.

Визнання репатріантом вимагає виконання умов, викладених у Законі про репатріацію, окремо для кожної категорії осіб:

Дружини/чоловіки репатріантів (ст. 16 абз. 2a Закону про репатріацію)
Особи, які проживали в Польщі на підставі дозволу на постійне проживання або дозволу на проживання, або права на постійне проживання і мають джерело доходу та законне право на зайняття житлового приміщення в Польщі (ст. 16 абз. 2 Закону про репатріацію)
Особи, які перебували в Польщі на підставі дозволу, виданого у зв’язку з навчанням (ст. 144 Закону про іноземців) або права на проживання, зазначеного у ст. 16 абз. 1 п. 3 Закону від 14 липня 2006 р. про в’їзд на територію Республіки Польща, проживання та виїзд з цієї території громадян держав-членів Європейського Союзу та членів їх родин (Законодавчий Вісник за 2021 р., поз. 1697) – ст. 16 абз. 1 Закону про репатріацію.

Правова підстава:
Ст. 16 Закону від 9 листопада 2000 р. про репатріацію, зведений текст Законодавчий Вісник за 2022 р., поз. 1105.

Інформація актуальна станом на: 13 грудня 2024.

Редакція порталу докладає всіх зусиль, щоб представлений контент відповідав законодавству, був актуальним (станом на дату публікації, вказану на кожній підсторінці) та корисним для користувачів.

Ми залишаємо за собою право на те, що контент, розміщений на порталі, носить виключно інформаційний характер і лише загалом представляє суть порушених питань. Він не є консультаціями чи юридичними висновками в окремих випадках і не повинен бути єдиною підставою для прийняття рішень щодо вирішення конкретних правових проблем. Для отримання індивідуальної правової допомоги необхідно звернутися за консультацією до кваліфікованих осіб.