Діяльність, спрямована на заробіток може приймати різні юридичні форми – насамперед, це може бути трудовий договір (працевлаштування), цивільно-правовий договір (наприклад, договір доручення або договір на виконання робіт). Різниця настільки важлива, оскільки багато повноважень, що випливають з Кодексу законів про працю та правових норм (наприклад, право на відпустку) стосуються лише трудових відносин, не включає ані цивільно-правових договорів, ані підприємницької діяльності. Отже, терміни «працівник» та «роботодавець» використовуються для позначення трудових відносин і не стосуються інших форм оплачуваної роботи.
Трудовий договір
Регулюється в Кодексі законів про працю. Його суть полягає у виконанні працівником праці, за винагороду, роботодавцю, під його керівництвом, в місці та в строк, визначені роботодавцем. Не можна відмовитися від винагороди за працю. Заробітна праця за повний робочий день не може бути нижчою за мінімальну заробітну плату, яка встановлюється на кожен рік (іноді вона також змінюється впродовж року), відповідно до законодавства. Заробітна плата повинна виплачуватися в грошах, регулярно, принаймні один раз на місяць (якщо договір не укладено на більш короткий період часу). Договір повинен бути укладений у письмовій формі, або, принаймні, його основні умови повинні бути письмово підтверджені роботодавцем. Трудовий договір з іноземцем повинен бути укладений в письмовій формі. Трудовий договір підлягає сплаті внесків на соціальне страхування (пенсійні, за інвалідністю, лікарняні, та нещасних випадків). Закон передбачає ряд обов’язків і повноважень для кожної сторони трудового договору, а в разі невідповідності нормам права, положення трудового договору, які є менш сприятливі для працівника, вважаються за законом недійсними. Положення законодавства регулюють, серед іншого: робочий час, способи та терміни розірвання договору; відпустки та неробочий час; обов’язки сторін а області безпеки та гігієни праці.
Правова підстава:
Закон від 26 червня 1974 року – Кодекс законів про працю (звед. текст: Відомості законодавства 2023 року, позиція 1465, і 2024 року, позиції 878, 1222).
Закон від 10 жовтня 2002 року про мінімальну заробітну плату (звед. текст: Відомості законодавства 2020 року, позиція 2207, і 2023 року, позиція 1667).
Цивільно-правові договори
Загальною правовою основою заробітку є цивільно-правові договори (насамперед – договір доручення та договір на виконання робіт). Їх функції та правова структура відрізняються від трудового договору. Вони врегульовані в Цивільному кодексі. Наслідком їх підписання не завжди є необхідність сплати внесків на соціальне страхування. При укладені договорів доручення немає обов’язку сплати лікарняного внеску, і якщо одна і та ж особа працює одночасно за договором доручення та трудовим договором з принаймні мінімальною заробітною платою, то за договором доручення не сплачує внесків, натомість, у випадку договору на виконання робіт взагалі немає обов’язку сплати внесків. Це призводить до підвищення доходів осіб, пов’язаних такими договорами, але водночас вони не охоплюються системою соціального страхування – вони не мають права на виплати – лікарняні, за нещасний випадок, по інвалідності або пенсійні виплати відповідно. Через відсутність соціального забезпечення та відсутність трудових прав (таких як, наприклад, право на відпустку, різні права, пов’язані з вихованням дітей або інвалідністю, захист від звільнення у разі вагітності або з огляду на передпенсійний вік), цивільно-правові договори іноді піддаються критиці. Водночас, постійно повідомляється про вимоги щодо змін в області внесків до цих договорів.
Договір доручення
Це цивільно-правовий договір, врегульований в Цивільному кодексі. На відміну від договору на виконання робіт, доручення – це так званий договір старанних дій. Це означає, що виконавець несе відповідальність за досягнення конкретного результату, а за ретельне виконання доручених йому дій. Наприклад, особа, яка за договором доручення дає уроки на інструменті, не несе відповідальності за те, чи учень навчиться грати, а за своєчасне проведення уроків та їх ретельну підготовку. У сфері виконання договору, особа, що приймає доручення (іноді його називають виконавцем, підрядником) зберігає більшу гнучкість, ніж працівник – місце, час або спосіб виконання доручення не визначаються Замовником в односторонньому порядку.
Правова підстава:
Ст. 734-751 Закону від 23 квітня 1964 р. Цивільний кодекс (зведений текст Законодавчий Вісник за 2023 р., поз. 1061, 1237)
Договір на виконання робіт
Це цивільно-правовий договір, врегульований в Цивільному кодексі. На підставі цього договору виконавець зобов’язується виконати роботи, а замовник – виплатити винагороду. На відміну від договору доручення, договір на виконання робіт є так званим договором на результат, а це означає, що його суть полягає у виконанні певної матеріальної або нематеріальної роботи – це може бути, наприклад, шиття сукні, малювання кімнати, проектування онлайн-платформи або виголошення доповіді.
Зазвичай, договір на виконання робіт не підлягає обов’язку сплати внесків на соціальне страхування, що означає, з одного боку, вищий чистий прибуток для виконавця, а з іншого – відсутність страхування на випадок хвороби, лікарняного, нещасного випадку та пенсійного забезпечення. Внески виплачуються, якщо договір на виконання робіт укладено з власним роботодавцем.
Правова підстава:
Ст. 734-751 Закону від 23 квітня 1964 р. Цивільний кодекс (зведений текст Законодавчий Вісник за 2023 р., поз. 1061, 1237)
Інформація актуальна станом на: .
Редакція порталу докладає всіх зусиль, щоб представлений контент відповідав законодавству, був актуальним (станом на дату публікації, вказану на кожній підсторінці) та корисним для користувачів. Ми залишаємо за собою право на те, що контент, розміщений на порталі, носить виключно інформаційний характер і лише загалом представляє суть порушених питань. Він не є консультаціями чи юридичними висновками в окремих випадках і не повинен бути єдиною підставою для прийняття рішень щодо вирішення конкретних правових проблем. Для отримання індивідуальної правової допомоги необхідно звернутися за консультацією до кваліфікованих осіб.