Кожна держава встановлює правила в’їзду іноземців та їх перебування на своїй території.
Основним документом, що видається іноземцям з метою їх в’їзду або перебування на території іноземної держави, є віза, видана дипломатичними та консульськими установами. Віза розміщується в паспорті або іншому проїзному документі і може мати форму запису, штампа, наклейки. Віза – це письмовий дозвіл на перетин кордону та перебування на території іноземної держави, але, як правило, вона не гарантує в’їзд її власнику (прикордонні органи можуть відмовити у в’їзді або анулювати або відкликати візу навіть на кордоні, а також, зазвичай, не дає додаткових прав (наприклад, для виконання роботи, що зазвичай вимагає окремого дозволу).
Для визначення правил отримання та продовження віз та безвізового режиму важливими є як національні положення та угоди, так і міжнародні угоди, укладені між країнами. Скасування візового режиму не завжди є взаємним (може бути так, що громадяни держави А не мусить мати візу для в’їзду в державу Б, але громадяни держави Б повинні мати візу для в’їзду в державу А). Детальну інформацію про правила в’їзду в дану країну можна отримати в дипломатичних та консульських установах країни призначення (консульстві, посольстві).
Перелік найважливіших нормативно-правових актів, що регулюють в’їзд до Польщі опубліковано на вебсайті Прикордонної служби.
Надзвичайно важливою міжнародною угодою, що діє в Польщі та багатьох інших європейських країнах, є Шенгенська угода, яка регулює вільне пересування осіб на території, на яку поширюється дія угоди. Угода скасовує внутрішній прикордонний контроль у сфері, на яку поширюється угода (у виняткових ситуаціях, наприклад, пов’язаний із загрозою безпеці, прикордонний контроль може бути тимчасово відновлений). До угоди належить більшість країн ЄС та кілька інших європейських держав. Важливо відзначити, що відсутність прикордонного контролю стосується всіх осіб, які перетинають внутрішні державні кордони в Шенгенській зоні, незалежно від їх громадянства.
МИ РОЗРІЗНЯЄМО два основні типи віз, які отримують іноземці для в’їзду до Польщі. Це:
- Національна віза (тип D)
- Шенгенська віза (тип C)
Третій тип візи – це транзитна віза (тип А), видається вкрай рідко, з метою транзиту через територію Польщі для виїзду в іншу країну.
Як шенгенська, так і національна віза дають їх власникам право пересуватися по всій території, що охоплюється Шенгенською угодою (проте, Шенгенська віза може бути видана з обмеженням територіальної дії – для однієї або кількох держав Шенгенської зони).
Національна віза (тип D) та Шенгенська віза (тип C) мають різні терміни дії. Шенгенська віза дає право перебувати на території Польщі та інших країн Шенгенської зони на 90 днів впродовж 180-денного періоду, а національна віза дає право перебувати в Польщі більш ніж 90 днів, але менше року. Протягом терміну дії національної візи її власник може виїжджати в інші країни Шенгенської зони, крім Польщі, на 90 днів впродовж кожного 180-денного періоду. Віза визначає не лише термін дії, а й кількість в’їздів на вказану в ній територію (може бути одноразова або багаторазова).
Мета видачі візи
Візова наклейка (для віз C та D) містити відповідний код мети видачі (у полі уваги). Це дуже важливо, оскільки від мети видачі візи залежать права її власника в Польщі (наприклад, питання про можливості роботи в Польщі). В законодавстві визначені наступні цілі видачі віз:
«01» – коли віза видається з туристичною метою;
«02» – коли віза видається з метою відвідання сім’ї або друзів;
«03» – коли віза видається з метою участі у спортивних заходах;
«04» – коли віза видається з метою здійснення підприємницької діяльності;
«05а» – коли віза видається з метою виконання роботи підставі вписаної до реєстру заяви про доручення виконання роботи іноземцю;
“05б” – коли віза видається з метою виконання роботи, зазначеної у ст. 88 абз. 2 Закону від 20 квітня 2004 р. про сприяння працевлаштуванню та установи ринку праці (Законодавчий Вісник за 2023 р., поз. 735, 1429, 1723 та 1737), у строк, що не перевищує 9 місяців у календарному році;
«06» – коли віза видається з метою виконання роботи, відмінної від тієї, що зазначена у ст. 60 абз. 1 п. 5 та 5а Закону;
«07» – коли віза видається з метою здійснення культурної діяльності або участі у конференціях, організованих у зв’язку зі здійсненням такої діяльності;
«08» – коли віза видається з метою виконання службових обов’язків представниками органу іноземної держави або міжнародної організації;
«09» – коли віза видається з метою завершення навчання першого ступеня (бакалаврат), навчання другого ступеня (магістратура), єдиної магістерської формі або навчання у докторантурі;
«10» – коли віза видається з метою професійного навчання;
«11» – коли віза видається з метою навчання або тренінгу у формі, відмінній від тієї, що зазначена у ст. 60 абз. 1 п. 9 або 10 Закону
«12» – коли віза видається з дидактичною метою;
«13» – коли віза видається з метою проведення наукових досліджень або розробок;
«13а» – коли віза видається з метою проходження практики;
«13б» – коли віза видається з метою участі у Європейській волонтерській програмі;
«14» – коли віза видається для лікування;
«15» – коли віза видається з метою возз’єднання з громадянином держави-члена Європейського Союзу, держави-члена Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA) – сторони Угоди про Європейський економічний простір або Швейцарської Конфедерації;
«16» – коли віза видається з метою участі у програмі культурного або освітнього обміну, програмі гуманітарної допомоги або програмі відпочинку, а якщо програма регулюється міжнародною угодою, стороною якої є Республіка Польща, назва програми також розміщується на візовій наклейці;
«17» – коли віза видається з метою прибуття на територію Республіки Польща як члену сім’ї репатріанта;
«17а» – коли віза видається з метою прибуття на територію Республіки Польща як члену сім’ї особи, яка перебуває на території Республіки Польща, на підставі дозволу на постійне проживання, отриманого на підставі Карти поляка;
«17б» – коли віза видається з метою возз’єднання з громадянином Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, про що йдеться у ст. 10 абз. 1 (b) та (d) Угоди про вихід Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з Європейського Союзу та Європейського співтовариства з атомної енергії (Законодавчий Вісник ЄС Л 29 від 31.01.2020 р., стор. 7, зі змінами (3)), або перебування з ним;
«18» – коли віза видається з метою реалізації прав, що випливають з наявності Карти поляка;
«19» – коли віза видається з метою репатріації;
«20» – коли віза видається з метою користування тимчасовим захистом;
«21» – коли віза видається з метою прибуття з гуманітарних міркувань, з міркувань, національних інтересів або міжнародних зобов’язань;
«22» – коли віза видається для оформлення дозволу на тимчасове перебування з метою возз’єднання сім’ї;
«22а» – коли віза видається для оформлення дозволу на тимчасове перебування з метою виконання роботи в рамках внутрішньокорпоративної передислокації;
«22б» – коли віза видається з метою реалізації дозволу на тимчасове перебування, про що йдеться у ст. 160 п. 1, 3, 4 або 6 Закону;
«23» – коли віза видається з метою користання з прав, що випливають з наявності Карти поляка, а також з метою, відмінною від тієї, що визначена у ст. 60 абз. 1 п. 1-24б Закону.
Візова наклейка може містити додаткову інформацію, що обґрунтовує видачу Шенгенської або Національної візи.
Постанова Міністра внутрішніх справ та адміністрації від 22 березня 2022 р. про візи для іноземців (зведений текст Законодавчий Вісник за 2023 р., поз. 1766, за 2024 поз. 55)
Особливі правила застосовуються до візи, що видається з метою репатріації (повернення на Батьківщину), яка описана в окремій вкладці.
Умови отримання візи
Візи видаються польськими консульськими установами за межами країни, тому детальну інформацію слід шукати у відповідній консульській установі. Закон визначає зразки візового бланка, форми заяви на візу, вимоги до прикріпленої фотографії.
Для отримання візи необхідно подати заяву на відповідній формі, разом з фотографією та необхідними додатками, а також мати:
- Проїзний документ, який відповідає певним умовам (серед іншого, він повинен бути дійсним не менше 3 місяців з дати запланованого виїзду (залежно від візи – з територія Польщі або Шенгенської зони)
- Документи, з яких випливає мета і умови запланованого перебування
- Документи, що підтверджують наявність достатніх коштів для покриття витрат на перебування та зворотну подорож
- Документи, що підтверджують необхідне страхування
Перелік необхідних документів, що додаються до заяви на отримання візи, варіюється залежно від типу візи. Вимоги залежать від заявленої мети поїздки, тому, перед початком процедури отримання візи, важливо звернутися до відповідної консульської установи. Далі слід заповнити заяву на візу, підготувати необхідні документи та домовитися про візит до консульської установи. Бронювання дати візиту здійснюється через вебсайт Міністерства закордонних справ електронного консульства.
Заява на отримання візи може бути подана не раніше ніж за 6 місяців (9 місяців у випадку моряків) та не пізніше ніж за 15 днів до дати запланованого виїзду.
Заява на отримання візи обкладається фіксованою платою. Слід мати на увазі, що консул має 15 календарних днів з моменту подання заяви на прийняття рішення в цій справі, але цей термін може бути продовжений (до 45 днів, а у випадку національної візи – до 60 днів). Ці терміни не застосовуються до віз, що видаються з метою репатріації.
Слід мати на увазі, що отримання візи не гарантує в’їзд на вказану в ній територію. Прикордонні служби можуть відмовити у в’їзді, анулювати або відкликати візу навіть на кордоні.
Відмова у видачі візи
Національні та європейські закони встановлюють підстави для відмови у видачі візи (наприклад, надання неправдивої інформації або відсутність необхідних документів). Рішення про відмову надсилається на спеціальній формі із зазначенням причини відмови та порядку оскарження.
Підстави для відмови у видачі Національних та Шенгенських віз обговорюються на сайті Управління у справах іноземців:
Умови продовження візи
Продовження Національної та Шенгенської візи дозволяється за умови дотримання умов, викладених у відповідних законах. Органом, що розглядає такі запити, є воєвода, компетентний для місця перебування іноземця в Польщі. Детальну інформацію слід шукати у відповідному Воєводському управлінні.
Безвізовий режим
Положення законодавства Європейського Союзу вказують країни, громадяни яких повинні мати візу для в’їзду на територію ЄС, та країни, громадяни яких звільнені від візової вимоги. Вони викладені в РЕГЛАМЕНТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ і РАДИ (ЄС) 2018/1806 від 14 листопада 2018 р., в якому перераховані треті країни, громадяни яких повинні мати візи при перетині зовнішніх кордонів, а також ті, громадяни яких звільнені від цієї вимоги (Законодавчий Вісник L 303 від 28.11.2018 р., стор. 39).
Місцевий прикордонний рух
Відповідно до угод між двома сусідніми державами, жителі прикордонних територій (після виконання певних вимог) можуть регулярно перетинати кордон сусідньої держави в соціальних, культурних, сімейних цілях, а також з виправданих економічних причин, але не для заробітку, без необхідності отримання візи. Польща має такі угоди, підписані з Україною та Калінінградською областю (Росія) (Увага! Місцевий прикордонний рух з Калінінградською областю призупинено.)
Щоб скористатися спрощеною системою в рамках місцевого прикордонного руху з Україною, необхідно отримати відповідний дозвіл. Умови його отримання, необхідні документи та мапа території, якої стосується місцевий прикордонний рух, описані на вебсайті: https://www.gov.pl/web/ukraina/maly-ruch-graniczny
Важливі посилання
Детальну інформацію про Національні та Шенгенські візи можна отримати на вебсайтах відповідних органів. Найважливіша – це:
MOS – Інтернет-сервіс Управління з питань іноземців
e-konsulat (електронне консульство)
Сайт Управління у справах іноземців
Інформація актуальна станом на: .
Редакція порталу докладає всіх зусиль, щоб представлений контент відповідав законодавству, був актуальним (станом на дату публікації, вказану на кожній підсторінці) та корисним для користувачів. Ми залишаємо за собою право на те, що контент, розміщений на порталі, носить виключно інформаційний характер і лише загалом представляє суть порушених питань. Він не є консультаціями чи юридичними висновками в окремих випадках і не повинен бути єдиною підставою для прийняття рішень щодо вирішення конкретних правових проблем. Для отримання індивідуальної правової допомоги необхідно звернутися за консультацією до кваліфікованих осіб.